На презентації результату цих перемовин, що відбулась 7го липня в Українському Домі, Прем'єр-Міністр Юлія Тимошенко і міністри (майже у повному складі) випромінювали оптимізм та впевненість. “Ще одним кроком на шляху до реалізації “українського прориву” можна вважати збільшення надходжень до держбюджету у сумі в понад 30 млрд. грн. (20,3млрд. від митниці та 13 млрд. понадпланових гривень від платників податків). За словами Прем'єр-Міністра це свідчить про детінізацію економіки взагалом та про ефективність програми “Контрабанда Стоп” зокрема. Крім цього, майже в 4 рази зросла інвестиційна привабливість України, відбулось значне зростання ВВП (6,4% - ми наздогнали Польщу!). Незважаючи на закиди у відсутності чітко прописаної та узгодженої з НБУ Програми боротьби з інфляцією (до того ж затвердженої  Парламентом!), уряд все ж домігся гарних результатів. Дані Юлії Володимирівни, пізніше трохи скореговані Держкомстатом свідчать про стабільну тенденцію знищення цього “ганебного явища”. В червні 2008 вона становила лише 0,8% (тоді як у квітні – 3,1% у травні – 1,3%), а це означає її зменшення аж в 2,7 разів у порівнянні з червнем минулого року, коли інфляція  сягала аж 2,2%! І хоч міністерство головного фінансиста В. Пинзеника змінило інфляційний прогноз за підсумками року (з 15,3% до 15,9% відповідно), така оптимістична динаміка дає підстави навіть сподіватись на дефляцію. А поки, щоб Україна «відчула ці зміни», уряд Тимошенко пропонує  пріоритетні  бюджетні акценти  представити у вигляді пропорції 30:З0:30 -   на регіональний розвиток, інвестиції та витрати на розвиток провідних галузей відповідно. Це означає, що близько 12 млрд піде на соціальні програми, із них у вигляді додаткового трансферту наразі “нежиттєздатний” Пенсійний Фонд отримає 6 млрд., плануються значні “бюджетні вливання” у галузі опікування інвалідами, дітьми-сиротами, особлива увага буде приділена програмі “Мати – героїня”. Збільшаться витрати на оплату праці бюджетникам, додаткові кошти спрямують і в місцеві бюджети.

  Прем’єр наголошувала на “необхідності збалансування наших вже європейських цін та досі “не європейського рівня життя”, не раз відкидала звинувачення в “соціальному популізмі” і причетності уряду до розкручування інфляційної спіралі. Остання, за словами пані Тимошенко, має лише 3 підстави: безглузду політику минулого уряду, нестійкість курсу долара, зростання світових цін взагалі та на енергоносії зокрема. Саме тому, із 6 млрд. на підтримку окремих галузей промисловості 4,5 млрд. планують спрямувати на “терапію” Нафтогаза. Це, разом з “абсолютно новою політикою у вугільній галузі”, схоже, має на меті відтягнути неминуче підвищення цін на енергоносії. Крім цього, 1,4 млрд. заплановано на повернення заощаджень вкладниками Ощадбанку (навіть при наявній “ситуації саботування” таких потрібних уряду приватизаційних процесів). Безліч “бюджетних благ” очікують рекреаційна та курортна галузі, машинобудування, сфера захисту і розвитку інтелектуальної власності. Особливу увагу Прем’єр акцентувала на субвенціях містам, що приймають Євро 2012, та коштах для реконструкції гетьманської столиці Батурина – справжній подарунок Президенту! Маючи на меті втілити давню обіцянку про доступність кредитів на житло, уряд розробляє новий проект із залученням “Укрексімбанку” та “Общадбанку”.

На захист саме таких “видаткових пріоритетів” Прем’єр зазначила, що на фоні держгарантій під розвиток провідних галузей народного господарства (24,8 млрд. – на ремонт і будівлю доріг, 3,1 млрд. -  на вугільну галузь, 1,5 млрд. – авіацію, 0,5 млрд. – суднобудування, 5,8 млрд. – космічну галузь) “питома вага соцвитрат – мізерна!”

Особливо значні і приємні зміни чекають на аграрний сектор та (чи не вперше за роки незалежності!) на рідну українську культуру.

Юлія Тимошенко обмовилась і про скорочення дефіциту, правда, дуже обережно і коротко. Можливо тому, що незважаючи на наполегливі вимоги пана Стельмаха, туди спрямовано порівняно незначні кошти і дефіцитна діра у майже 18 млрд. залишається  без “гривневої латки”. Зате Прем’єр-Міністр відзвітувала про суттєву динаміку скорочення зовнішнього державного боргу України.

Коментуючи ситуацію, Юрій Одарченко, народний депутат БЮТ від Херсонщини, також оптимістично зазначив, що бюджетні  зміни мають позитивно вплинути на розвиток нашого регіону. Державні субвенції  дозволять нам “добре підготуватись до зими”, вирішити такі актуальні для нас проблеми з ТЕЦ, а це  - “запорука стабільності і  гарантій в майбутньому опалювальному сезоні”. Доречною буде допомога нашим аграріям у продажі їх продукції вже по ринковим цінам, працівникам бюджетної сфери, зрушиться “з мертвої точки”  проблема будівництва доступного житла. 

 Тепер справа за Парламентом, а далі -  за Президентом. Якщо такий варіант бюджетних корекцій і справді розглядати як підставу для об’єднання зусиль на благо України, то можна сподіватись, що оптимістичні  заклики уряду будуть все ж таки почуті і сприйняті, а необхідні  зміни – прийняті!

                                                Голуб Марія