Більшість українців зустрічали 2009 рік з традиційним келихом шампанського у руці… і вже з не менш традиційними кризовими клопотами у думках. Різнобарв’я української кризи просто вражає: кольорів, можливо, і не сім традиційних, але «основні елементи»-економічний/ політичний/ фінансовий +енергетичний у поєднанні дають таку кількість відтінків, що й Ван Гог позаздрив би! Причому основний фон нашої невтішної акварелі задають саме два останні "кольори".

Та це вже наслідок – а от першопричина дещо в іншому, адже криза сприяла прояву тих проблем, що накопичувались в Україні протягом останніх 10ти років. Ну не вперше ж ми приймаємо холодний душ від «Газпрому», просто кожного року знаходяться все нові і нові приводи. Згадаймо серпень 2008 і спроби Росії перетворити Грузію на Тов. з Обмеженою Відповідальністю та позицію України з цього приводу, так гучно виголошену одними – і не менш демонстративно «замовчану» іншими владними керманичами. Можливо, «гаспада» з Москви і не злі – проте пам'ять у них точно хороша! Взагалі, демонстративна нахабність нашого сусіда доволі неоднозначна. Їм – це спосіб розв’язання власних проблем (яких у «Газпромі» вистачає), нам – плата за політичний хаос. Бо наші найвищі посадовці вже давно діють «в дисонанс» - дуже втішно, що насамкінець перемовин Прем’єр і Президент таки спромоглися на «єдину позицію». А скільки до цього було візитів до Білокам’яної, що кожен раз перетворювались на піар-акцію для Президентства-2010? Бесід «за зачиненими дверима» завжди вистачало! Причому українськими співрозмовниками московських колег були представники опозиції/ коаліції (всіх форматів)/ бізнесменами – і цієї, і минулої політичної епохи.

Схоже, що зараз ми вже починаємо розуміти, що європейський спосіб розв’язання проблеми: 1. Знайти дієвий механізм і вирішити конфлікт; 2. А вже потім - обов’язково розібратись у причинах його виникнення. Тільки в нас частіше знаходять і карають не «винних», а «крайніх»! Пункт 1. таки завершиться підписанням всіх газових контрактів, а от Пункт 2.! Кандидати в обидві групи цього разу всі, як на підбор. Починаючи представниками опозиції, що діяли під пильним оком Д. Фірташа – закінчуючи паном Дубиною особисто. Перший, хоч і буде разом з РУЕ поза грою, все одно залишає під своїм контролем близько 70% облгазів України, а другий – це ж було кадрове рішення самого «Нафтогазу»!

Але пальму першості у псуванні нервів українцям слід справедливо віддати «Нацбанку», краще – особисто в руки пану Стельмаху. Кожен європейський його колега, при перших же звинуваченнях у дестабілізації валютного ринка держави, а тим більше після 2х (!) депутатських постанов з вимогою звільнення за корупційні зловживання, йшов би «квікстепом» у відставку. А в нас навпаки, очільник Нацбанку ще й збирається на невизначений термін у відпустку. Тому зняти його буде практично неможливо!

Але шедеври загальнодержавних кризових пензлів може й виграють у їх місцевих «репродукцій» масштабами полотен та авторами, проте останні точно присутні в домі чи не кожного херсонця. Як доконаний факт, ми вже маємо нагальну потребу реформ ЖКГ, питання неефективного використання бюджетних коштів, проблеми з відчуженням комунального майна і земельними аукціонами, гостру екологічну ситуацію і т.д. Цікаво, що першими в цьому році визнали наявність цих проблем на Херсонщині і поставили пріоритетом своєї діяльності їх комплексне подолання - депутати від БЮТ. Добре, з них же потім і спитають! Крім перерахованого, обіцяють ще й впритул зайнятись розробкою інвестиційних проектів для регіону, виконанням стратегії розвитку ХМТП, нарешті розв’язати проблеми міської ТЕЦ, прийняти програму «Питна вода», сприяти продовженню будівництва онкодиспансера. Тим більше, що вже є гарний стимул: нещодавно Архієпископ Херсонський та Таврійський УПЦ Даміан «за багаторічну плідну працю по розбудові країни та регіону» вручив народному депутату від БЮТ Юрію Одарченко високу церковну нагороду – орден Святого Юрія Переможця. Тепер доведеться гідно триматись в очах херсонської пастви!

Звісно, про всі перераховані негаразди чудово знають і інші політичні сили, і представники влади. Знають – і поки що мовчать! Хочеться сподіватись, що це не завадить всім разом приділити існуючим негараздам належну увагу. Як варіант – можна взяти список (пункти-то однакові), щось іншими словами прописати, щось додати – і у кожної політсили власна програма-2009! Нехай вже як завгодно, аби в домівках херсонців побільшало життєрадісних пейзажів. А зустрічати наступний рік ми могли б собі дозволити з келихом якісного шампанського і думками лиш про те, коли б краще прокидатись: під вечір 5го, чи вже на Різдво!