У чому особиста трагедія кожного херсонця в темі дострокових виборів київського міського голови?

Про дострокові вибори у Києві останнім часом не говорив хіба що ледачий чи німий. Як їх тільки не називали: «політична авантюра», «гра на публіку», «перемога справедливості», «показова страта» - причому прихильники кожної думки ладні до смерті відстоювати саме свою позицію. Як єдину вірну.

Але якщо хоч трохи подивитись «в корінь» справи, стає зрозумілим – зняття Черновецького – це скоріше НАСЛІДОК! А от причина… Тут теж спостерігається надзвичайно широкий спектр варіантів: від «біологічної несумісності» пана Черновецкого і Леді Ю - до ще одного «стратегічного кроку» Банкової. І дійсно, перевибори мера Києва були одним із пунктів коаліційної угоди (це вже потім будуть урядові комісії, офіційні висновки, «правильне» трактування коми у Конституції). А ще різні політики не перестають нагадувати: «Президентом стане той, кого підтримає Київ.»

За всією цією метушнею (і так не вперше!) якось «зблідла» набагато важливіша проблема – місцевого самоврядування як такого. Дивно, адже громадяни України мали б в першу чергу зацікавитись питанням: «Якщо саме вони мають керувати своїми місцевими обранцями, чому тоді цю функцію перебирає на себе Верховна Рада?». А тому, що при чинному законодавстві місцева влада є фактично неконтрольованою. Виборцями, не Радою. Тоді чому народні депутати , замість того щоб брати на себе таку відповідальність, не займаються внесенням змін у саме законодавство? Можна ж оптимізувати процес проведення місцевих референдумів (щоб громада сама ініціювала і контролювала процес можливих перевиборів) чи примусити колегіальні органи (якими і є місцеві ради) виконувати рішення суду, якщо місцевий прокурор за скаргами громадян винесе протест на незаконне рішення ради.

А поки хтось над всім цим розмірковує, деякі мери вже збираються пакувати валізи. На всяк випадок. Бо якщо за словами очолюючого МВС «немає мєнта без хвоста», то чим мери гірші? Точніше, кращі… Можливо і правильно роблять, бо схоже що Україна таки зависла у «перманентному процесі» ПЕРЕВИБОРІВ.

Голуб Марія, головний редактор.